Понеділок, 24.09.2018, 19:12
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Каталог файлів | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої файли [8]
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Мій сайт
Головна » Файли » Мої файли

Методичні рекомендації щодо організації та проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади екології у 2014/2015 навчальному році
03.11.2014, 20:23

Мета проведення олімпіади з екології – привернення уваги учнів загальноосвітніх навчальних закладів до сучасних екологічних проблем та включення їх у безпосередню практичну екологічну діяльність.

Завдання олімпіади з екології: оволодіння основами екологічних і природоохоронних знань; висвітлення сучасних екологічних проблем та формування особистого відповідального ставлення до екологічних проблем рідного краю; формування чітких і обґрунтованих уявлень про взаємозалежність усіх компонентів у природі, подолання споживацького ставлення до природи; опанування теоретичними знаннями, необхідними для розв’язання конкретного практичного завдання; оволодіння самостійними дослідницькими навичками (постановка проблеми, збирання і обробка інформації, проведення експериментів, аналіз отриманих результатів; оволодіння уміннями приймати відповідальні рішення щодо збереження навколишнього середовища; формування екологічної культури школярів).

Учасником ІІ(районного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології може бути учень, який підготував проект та самостійно провів дослідження. Екологічний проект є індивідуальним і його може представляти тільки один учень.

Олімпіада проводиться у три тури: письмова робота, постерна сесія та оприлюднений захист.

Письмова робота складається з тестових завдань, задач екологічної тематики або ессе на запропоновану тему. На письмову роботу відводиться 1 астрономічна година.

Екологічний проект – це завершена та належно оформлена розробка з екологічної тематики біологічного, фізичного, хімічного чи навіть математичного напрямку, в якій пропонуються науково обґрунтовані конкретні дії, спрямовані на розв’язування конкретних екологічних проблем на регіональному рівні.

                Публічний захист проекту проводиться перед загальною аудиторією учасників конкурсу, журі та всіх бажаючих. Демонстраційні матеріали автори представляють у вигляді наочності, яку представляють за допомогою різних технічних засобів (комп’ютер, проектор та ін.). Для виступу надається 5-7 хв., після чого доповідачі відповідають на запитання членів журі і слухачів. У своєму виступі учасник повинен стисло обґрунтувати актуальність вибору теми свого дослідження, оголосити мету і завдання, обрані методики, повідомити про результати та зроблені на їх підставі висновки, пропозиції для подальшого плану дій. Особливий акцент робиться на практичній реалізації результатів наукового пошуку. У ході виступу демонструються різні наочні матеріали, пов’язані з роботою.

Захист оцінюється за такими критеріями: лаконічне і повне висвітлення завдання і отриманих результатів проекту, наявність практичної реалізації, якість наочних посібників. Під час підготовки проекту слід дотримуватися таких порад:

  • проект повинен містити лабораторні, польові чи теоретичні дослідження, а не лише огляд літературних джерел чи інформації з Інтернету;
  • рекомендовані розміри стенда – 125х25см (заголовок) і 125х100см (основна частина);
  • кількість сторінок письмового тексту проекту не більше 50 аркушів формату А4;
  • фотографії, що стосуються теми, розміщуються в кінці проекту.

Виходячи з досвіду проведення Всеукраїнської олімпіади з екології та враховуючи те, що схема її проведення фактично в цьому році не зміниться, надаємо такі рекомендації:

  • до участі в олімпіаді допускаються лише проекти, які оформлені відповідно до вимог (з минулого року вони не змінилися);
  • основна частина балів (до 80 %) повинна бути отримана учасником за рахунок стендової сесії;
  • теоретичний тур повинен давати до 20 % балів.

Правила оформлення екологічного проекту.

Основні вимоги до оформлення проекту (Загальні положення)

1. Текст роботи друкується державною мовою з одного боку аркуша А4, шрифт Тіmes New Roman – 14 через 1,5 інтервала. Поля: ліворуч – 20-30 мм, праворуч – 10 мм, зверху та знизу – 20мм.

2. Оптимальний обсяг – 25-30 сторінок.

3. Вступ, розділи, висновки, список використаної літератури, додатки друкувати з нової сторінки. Назва та заголовки структурних частин роботи (ЗМІСТ, ВСТУП і т.ін.) виконуються великими літерами та напівжирним шрифтом симетрично до тексту. Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (перша велика) з абзацу (5 знаків). Крапка в кінці заголовка не ставиться.

4. Нумерація сторінок здійснюється арабськими цифрами без знака № у правому верхньому куті без крапки в кінці. Починається нумерація з цифри «3», тобто титульна сторінка та зміст не нумеруються, номер розділу необхідно проставляти після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставити, потім з нового рядка друкується заголовок розділу. Назву розділу друкують великими літерами напівжирним шрифтом. – підрозділи нумеруються в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку, наприклад 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Пункти нумеруються в межах кожного підрозділу (за такими ж правилами).

5. Готуючи проект, учень повинен не просто переписувати фрагменти з монографій або документальних джерел, а підходити до них аналітично. Недопустимо, коли фраза, цитата або документ не підкріплені посиланнями на першоджерело. У тексті наукової роботи посилання на джерело слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним квадратними дужками, наприклад, "... в роботах [5, 15]...".

6. Подання ілюстрацій, таблиць, формул:

– ілюстрації, таблиці, формули від основного тексту виділяються вільними рядками зверху та знизу;

– ілюстрації (карти, схеми, фотографії, діаграми, креслення) і таблиці слід подавати після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад, «Рис. 1.2.». Номер рисунка, його назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією;

– таблиці нумерують послідовно (за виключенням таблиць, поданих у додатках) у межах розділу, наприклад, «Таблиця 1.2», і розміщують цей напис у правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці. Заголовок (назва) таблиці пишеться симетрично до розташування таблиці, з відступом від напису «Таблиця» і від самої таблиці на 1–2 інтервали;

– пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка.

Оформлення структурних елементів проекту

Титульний аркуш

На титульному аркуші вказуються: відомості навчальний заклад (школа, позашкільний заклад), у якому виконаний проект. Нижче – посередині аркуша – назва роботи без лапок. (Назва повинна бути лаконічною, повністю відповідати змісту екологічного проекту.) Ще нижче – відомості про виконавця роботи (прізвище, ім'я, по батькові, клас і місце навчання) та керівника проекту. Внизу – місце та рік написання роботи.

Зміст.

Зміст є другою сторінкою, де визначено структуру наукової роботи з послідовною назвою всіх розділів, підрозділів, висновків, використаних джерел, назви додатків і номери сторінок, з яких вони починаються (див. приклад). Зміст зручно друкувати в таблиці, рамки якої невидимі при друкуванні на принтері.

Перелік умовних позначень або скорочень (у разі потреби).

У випадку вживання у проекті специфічної термінології, умовних позначень, скорочень і т. ін., необхідно навести їх перелік. Друкувати слід із нової сторінки двома колонками за абеткою: зліва, у першій колонці – скорочення, у другій – розшифровку.

Вступ.

Вступ повинен мати обсяг до 10 % загального обсягу (1–2 сторінки, відповідні складові частини, що розташовуються у певній послідовності:

• Актуальність теми: автор дослідження дає пояснення, чому, на його думку, обрана тема стала об’єктом екологічного проекту, обґрунтовує доцільність роботи з огляду на суспільну практичну діяльність;

• Предмет і об’єкт дослідження визначаються на основі аналізу стану вивчення тієї чи іншої наукової проблеми та відображають, яку саме частину проблеми буде розглянуто. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення (наприклад: флора пасовиськ). Предмет дослідження – це частина об’єкта, що вивчається автором роботи, його якості (наприклад: особливості поширення агресивних видів рослин на пасовиськах Зіньківського району). Потрібно вказати, чи є предмет новим, чи традиційним.

• Мета екологічного проекту дає можливість окреслити коло завдань, які повинні бути реалізовані в проекті. Мета формулюється чітко та зрозуміло й передбачає висвітлення трьох аспектів: кінцевий результат проекту, об’єкт дослідження і шлях досягнення кінцевого результату. Мета може бути спрямована на виявлення зв’язків, закономірностей та залежностей між певними явищами, на розкриття можливостей удосконалення процесів, наукових технологій тощо. Слід уникати таких висловлювань: «Досягнення…», «Вивчення…», оскільки це засіб досягнення мети, а не власне мета. Тому варто дотримуватись таких формулювань: «З’ясувати можливості…», «Довести, що…», «Продемонструвати на прикладах…», «Показати перспективи…» тощо.

• Виходячи з поставленої мети, визначають завдання проекту, яких повинно бути не менше ніж 3–4 (проаналізувати, розглянути, висвітлити, дослідити, рекомендувати тощо). Вирішення кожного поставленого завдання – це етап дослідження. Завдання визначають зміст дослідження та структуру тексту роботи. Вони можуть передбачати формулювання проблеми, виявлення нових фактів, установлення нових зв’язків, нову постановку відомої проблеми, оригінальні висновки та рекомендації щодо впровадження отриманих експериментальних даних.

• Новизна екологічного проекту повинна бути обґрунтована та логічно доведена із зазначенням відмінностей порівняно з аналогічними проектами (якщо такі виявлені), які були відомі раніше.

• У вступі потрібно також відобразити практичне або теоретичне значення проекту для екологічної освіти населення окремого регіону або України. Крім того, слід повідомити про те, на яких конкурсах, науково–практичних конференціях, інших заходах оприлюднений проект (апробація результатів).

Основна частина (2-3 розділи).

Основна частина має обсяг до 90 % загального обсягу роботи. Вона може складатися з трьох розділів, а також із підрозділів, пунктів, підпунктів, у яких характеризується сутність проблеми та розкривається її зміст, викладається й аналізується фактичний матеріал, наводяться головні теоретичні положення та практичний матеріал. Назви розділів і підрозділів повинні розкривати мету роботи й відповідати визначеним завданням.

Висновки.

У висновках, які повинні мати обсяг до 5% від усієї роботи,  тезисно, у порядку виконання задач, викладаються найважливіші результати екологічного проекту. Висновки – це короткий (без зайвих слів) виклад розв’язання завдань, які ставилися при створенні проекту. Сукупність висновків є доведенням повноти досягнення поставленої мети.

Список використаних джерел.

Список використаних джерел містить бібліографічний опис не менше десяти джерел, використаних під час роботи над темою. Бажано опрацьовувати літературні джерела, не старіші за 5 років.

Опис кожного джерела починається з нового рядка в алфавітному порядку (спочатку – друковані видання, потім – електронні ресурси; спочатку видання українською мовою, потім – іноземними).

Додатки.

Додатки слід оформляти на наступних після списку джерел інформації сторінках, кожний додаток необхідно наводити з нової сторінки. Нумерація – великими літерами українського алфавіту. Заголовок друкується вгорі (симетрично до тексту сторінки) з великої літери.

 8. Оцінювання.

Основна частина балів (до 80 %) буде отримана учасником за рахунок стендової сесії. Теоретичний тур становить до 20 % від всіх набраних під час олімпіади балів, проте його результати впливатимуть на допуск учасників до практичного туру. Для перевірки робіт учасників олімпіади визначаються критерії їх оцінювання, що полегшує роботу членів журі й об’єктивує процес оцінювання. У критеріях оцінювання повинні бути відображені правильність і науковість викладення матеріалу, повнота розкриття понять і закономірностей, точність уживання екологічної термінології, логічність і доказовість у викладенні матеріалу, ступінь сформованості інтелектуальних, загальноосвітніх і специфічних умінь школярів (робота з картографічними, статистичними та іншими додатковими матеріалами).

Критерії оцінювання проектів:

  • оригінальність – 20 балів;
  • науковість – 30 балів;
  • ясність і ґрунтовність (20 балів);
  • «Екологічність» та практичність проекту – 20 балів;
  • навички – 10 балів.

Учасники олімпіади мають змогу ставити запитання щодо умов завдань протягом проведення туру.

 

 

Методист                                                                                      І. О. Козак

Категорія: Мої файли | Додав: kust_zosh
Переглядів: 1250 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Безкоштовний конструктор сайтів - uCozCopyright MyCorp © 2018