Туберкульоз — це
хронічне інфекційне захворювання, що викликається мікробактерією туберкульозу.
Основний шлях передачі інфекції — повітряно-крапельний (під час кашлю, з
мокротинням). Зараження може відбуватися також через м’ясо й молоко заражених
тварин, через ушкоджену шкіру.
Фактори
ризику зараження й розвитку туберкульозу в дітей: порушення живлення, нестача
вітамінів, погані умови життя, хронічна перевтома.
Звичайно
у дітей туберкульоз протікає тяжче, ніж у дорослих. Пов’язане це з
особливостями імунітету дитини, що остаточно не сформований, і тому його
активність знижена. Одночасно з дорослішанням дитини дорослішаєі її імунна система, а сама дитина здобуває
природний захист від багатьох мікробів. Разом із тим, за статистикою, підлітки
від 15 років хворіють удвічі частіше, ніж діти. Обумовлене це тим, що в
підлітків уже, як правило, є хронічні захворювання, бувають шкідливі звички
(паління, пристрасть до алкоголю). Сюди ж додається гормональна й ендокринна
перебудова організму.
ПІД МАСКОЮ
ГРВІ
Туберкульоз у дітей часто маскується під ГРВІ.
Деякі симптоми збігаються: катаральні явища (червоне горло), невеликий кашель,
невисока температура (37-37,5). Варто звернути увагу на тривалість кашлю — для
туберкульозу характерний тривалий кашель (більше 3 тижнів). Температура, як
правило, підвищується у вечірні години, протягом тривалого часу. Збивати таку температуру
немає ніякої необхідності — вона свідчить лише про те, що організм протистоїть
інфекції. Відзначається стомлюваність, зниження уваги, відставання в навчанні,
втрата апетиту й схуднення, підвищена пітливість, блідість. До речі, саме
втрата ваги й підвищена слабкість — перші ознаки туберкульозу в дітей. Ще
однією ознакою наявності в дитини туберкульозу єпостійно збільшені лімфатичні вузли.
Лімфовузли м’які, безболісні, мають пухку консистенцію, іноді спаяні між собою
і утворюють групу. Якщо перераховані вище симптоми спостерігаються в дитини
більше 1 року, тоді говорять про хронічну туберкульозну інтоксикацію.
СИМПТОМИ Й
ОЗНАКИ
Діагностика туберкульозу в дітей починається зі
з’ясування основних симптомів хвороби й визначення ознак поза легеневих форм
туберкульозу (деформація кісток, біль і припухлість у животі тощо). Лікар
звертає увагу на вагу дитини (для туберкульозу характерне схуднення).
При виникненні підозри на туберкульоз дитину
направляють на додаткове обстеження: рентгенологічне дослідження легенів,
мікроскопічне дослідження мокротиння, проводиться шкірна проба Манту.
Найнадійніший спосіб виявити туберкульоз у дитини
на ранньому етапі — регулярна постановка туберкулінових проб (RM —
Реакція Манту): дитині у внутрішню область передпліччя за допомогою ін’єкцій
вводиться спеціальний препарат, отриманий із мікробактерій туберкульозу шляхом
спеціальної технології. Після того як туберкулін потрапляє в організм
інфікованої дитини, у місці ін’єкції починає формуватися специфічна запальна
реакція. Через дві-три доби після введення туберкуліну утворюється ущільнення,
що має яскраво-рожевий колір, доволі щільне на дотик, але при натисненні на
нього миттєво втрачає своє яскраве забарвлення. Оцінюють результати проби Манту
на третю добу, шляхом виміру ущільненого горбка (папули) прозорою лінійкою, при
досить яскравому освітленні, необхідному для того, щоб точно визначити краї
папули. Важливо знати, що виміряються розміри не самого почервоніння, а
ущільнення.
Негативна реакція — ніякої реакції в місці уколу
не спостерігається, або ж розмір ущільнення не перевищує 1 міліметра.
Сумнівна реакція — при даному типі реакції на
пробу Манту в місці ін’єкції визначається тільки почервоніння шкірних покривів,
або розмір папули коливається в межах 2-4 міліметри.
Позитивна реакція — такою вважається папула, що
перевищує в розмірах 5 міліметрів.
Гіперергічна реакція — це реакція, при якій розмір
папули перевищує 17 міліметрів. Це означає, що або дитина перебуває в осередку
інфекції (у постійному контакті з хворим на відкриту форму), або вона високо
інфікована.
На адекватність реакції впливають: час постановки
проби (взимку й навесні адекватність реакції не відповідає істині); наявність
хронічних захворювань внутрішніх органів (підсилюється чутливість до
туберкуліну); наявність алергійних захворювань і післявакцинальної алергії
(підсилюється чутливість до туберкуліну); введення глюкокортикостероїдів,
цитостатиків та інших імунодепресантів.
У випадку підтвердження діагнозу туберкульозу
лікування дитини починають негайно. Лікування туберкульозу в дітей проводиться
за тими ж схемами і тими ж препаратами, що й у дорослих. Звичайно діти добре
переносять лікування,а ушкоджені
тканини легенів у дітей відновлюються набагато краще, ніж у дорослих.
Профілактика туберкульозу в дітей включає два
основних напрямки: профілактика виникнення туберкульозу в дітей, які не мали
контакту з хворими на туберкульоз, і профілактика туберкульозу в дітей, які
контактували з хворими на туберкульоз. У першому випадку основним заходом
профілактики туберкульозу є вакцинація вакциною БЦЖ. У другому випадку дитині
призначається курс профілактичного лікування протитуберкульозними препаратами
протягом 6 місяців.
